Розглянуто професійну спрямованість як основу професійного самовизначення, психодіагностику як чинник стимулювання професійного розвитку фахівця. Розкрито сутність поняття професійного самовизначення (ПС), визначено труднощі ПС (конфлікти ПС і кризи професійного становлення). Описано стадії професійного розвитку особистості. Висвітлено питання професійних спрямованості, самовизначення та становлення особистості. Наведено методи психодіагностики професійної спрямованості особистості, а також особистісно-орієнтовані тренінги професійного розвитку. Проаналізовано етичні проблеми професійного консультування.

Рассмотрены профессиональная направленность как основа профессионального самоопределения, психодиагностика как фактор стимулирования профессионального развития специалиста. Раскрыта сущность понятия профессионального самоопределения (ПС), определены трудности ПС (конфликты ПС и кризисы профессионального становления). Описаны стадии профессионального развития личности. Освещены вопросы профессиональных направленности, самоопределения и становления личности. Приведены методы психодиагностики профессиональной направленности личности, а также личностно-ориентированные тренинги профессионального развития. Проанализированы этические проблемы профессионального консультирования.

Досліджено розвиток системи професійної робітничої освіти без відриву від виробництва в Україні у 1921 - 1930 рр., визначено їх основні завдання та напрямки діяльності. Встановлено адекватність і відповідність даних освітніх установ тогочасній політико-економічній ситуації в УСРР, охарактеризовано й систематизовано їх типи. Виявлено основні тенденції розвитку мережі закладів вечірньої та заочної професійної робітничої освіти в Україні у 1920 - 1930-х рр. Визначено особливості організації навчального процесу, проаналізовано навчальні програми, динаміку змісту, напрямів і перспектив навчання. Досліджено процес формування кадрів викладачів і контингенту осіб, що навчаються. До наукового обігу введено значну кількість архівних матеріалів, документів, статей досліджуваного періоду про розвиток професійної робітничої освіти в Україні у 1921 - 1930-х рр.

Розглянуто проблеми становлення та структуру професійної спрямованості практичного психолога. Обгрунтовано шляхи формування професійно-педагогічної спрямованості студентів. Проаналізовано особливості професійного розвитку особистості студентів-психологів, а також мотиви їх професійного вибору.

Рассмотрены проблемы становления и структура профессиональной направленности практического психолога. Обоснованы пути формирования профессионально-педагогической направленности студентов. Проанализированы особенности профессионального развития личности студентов-психологов, а также мотивы их профессионального выбора.

Вперше встановлено вплив вiтамiну D на синтез цитокiнiв в культурi клiтин бронхiального епiтелiю (iнгiбування прозапальних i активацiя антизапальних цитокiнiв). Визначено, що зимовий перiод формує умови пiдвищеного ризику розвитку фiброзу легенiв, пiдвищення активностi аутоiмунних реакцiй, порушення структурно-функцiонального стану кiсткової тканини, залежних вiд тяжкостi перебiгу захворювання. Вперше показано, що як модулятор системного цитокiнового потенцiалу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) з дефiцитом вiтамiну D виступає комбiноване застосування замiсної терапiї вiтамiном D i ультрафіолетового опромінення (УФО).

Розглянуто питання формування професійної компетентності (ПК) майбутніх вчителів (МВ) у ВНЗ. Визначено ПК МВ як загальну умову його педагогічної діяльності, комунікативну компетентність як складову професійної майстерності учителя та засіб побудови гуманних взаємин між учасниками навчально-виховного процесу. Розкрито методологічні засади формування інформаційних компетентностей МВ початкових класів. Описано модель професійно-фахової компетентності сучасного вчителя за умов неперервної освіти.

Вирішено проблему психологічної специфіки професійної спрямованості майбутнього психолога, розглянуто професійну спрямованість з точки зору генези шляхом дослідження її проявів і характеристик на різних етапах професіоналізації майбутнього фахівця. Обгрунтовано психологічну концепцію генези професійної спрямованості практичного психолога. Створено психологічну модель змістової структури професійної спрямованості майбутнього психолога, розкрито загальну стратегію та засоби визначення професійної спрямованості майбутнього психолога. Встановлено зв'язок між рівнем сформованості професійної спрямованості та показниками ефективності навчальної діяльності студентів. Доведено зв'язок професійної спрямованості з такими особистісними утвореннями, як: потреби та мотиви, цінності, інтелектуальна (творча) активність, креативність як ціннісно-особистісне утворення. Встановлено особливості прояву професійної спрямованості залежно від творчої активності студентів. Розкрито умови формування професійної спрямованості студентів-психологів.